Біблія як культурологічна спадщина світу

Біблія — це священна книга усіх християн. Святе Письмо — це зібрання книг, які написані пророками та апостолами через одкровення Святого Духа. Біблію почали створювати з XII ст. до н. е., тобто з того часу пройшло 1500 років. Над нею працювали від 75-400 авторів і її писали на трьох мовах: арамейська, давньоєврейська та грецька. Канонізували Біблію у IV ст. 

В Україні Книга Книг потрапила у X ст., коли було прийнято християнство. Далі вона почала з’являтися окремими частинами, а повне її видання була надрукована у 1758 році у Києво-Печерській лаврі. 

Біблія складається з двох частин: Старого і Нового Заповіту. У свою чергу Старий Заповіт складається з чотирьох частин: 

1. П’ятикнижжя Мойсея, у якому розповідається про створення світу, про появу Адама та Єви, про потом та ін.. Саме ця частина є фундаментом Старого Заповіту. 

2. «Книги історичні». До неї входять книги Ісуса Навіна, Царств, Ездри та ін.. 

3. Учительні книги, яку складають книги Йови, Псалмів, Приповістей Соломона, Еклезіаста та Пісня Пісень Соломона. 

4. Книги Пророцькі, до якої входять книги пророків Ісайї, Єремії, Езеклії, Даниїла, а також книги 12-ти малих пророків.

Новий Заповіт складається з 27 книг, які сповідують тільки християни. Ця частина розпочинається чотирма Євангеліями, які були написані Матвієм, Марком, Лукою та Іоаном. Євангелісти писали про те, що бачили або знали. Ці тексти є канонізованими, але є і такі, які не були визнані церквою. Завершує Біблію книга пророцтв від Іоана — Апокаліпсис, якій розповідається про те, що на землю прийде Антихрист , але воно буде переможене.

У підручнику з релігієзнавства виділено такі жанри Біблії: Аналіз тексту Біблії свідчить про використання у ній різних літературних жанрів:

1) космогонічні міфи — це міфи, про виникнення світу, Землі: як Бог створив за 6 днів Землю;

2) етіологічні міфи (грецьк. етіос — причина) — це міфи про походження явищ природи або суспільного життя (про гріх Адама та Єви);

3) байки, які представлені історією із Старого Заповіту, про сина Єруббаалів Авімелеха;

4) новели, наприклад, з книг Рут про дружину одного з синів Елімелеха — Рут;

5) філософські есе, які пройняті наскрізно усю Біблію;

6) приповісті, які можна зустріти у Святому Письмі;

7) епос, який у Біблії змальований подвигами богатиря Самсона;

8) роман, який представлений історією Йосипа, який повинен був звільнити свій народ.

Біблія — це Книга Книг, і за тематикою, і жанрами вона різноманітна, але літературознавець Леонід Куценко зазначає, що коли ми знайомимося із Святим Письмом, то пізнаємо її з різних сторін: історії релігії, своєї історії, пам’ятки літератури різних народів.

Дослідник стверджує: «Але, говорячи про Біблію, ми мусимо найперше пам’ятати, що йдеться про головну культову книгу християнської релігії. І саме ця обставина є тим началом, що об’єднує воєдино змістове розмаїття тематики історичної з ритуальними та юридичними кодексами, хроні — з народним епосом, філософських мотивів Еклезіаста та книги Йови — з любовною лірикою Пісні Пісень» [Куценко, Леонід Васильович. Час вчитися любити: Біблія на уроках літератури: навч. посібник / Л. В. Куценко. — Кіровоград : Степова Еллада, 1999. — ст. 6-7].

Потрібно пам’ятати, що Біблію можна використовувати не тільки для релігійних потреб, а й для світських. Адже, її тексти сприяють розвитку і літературних та інших мистецьких потреб. Безліч митців зверталися до біблійних тем та мотивів:

у живописі: Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря», Караваджо «Смерть Марії», Рубенс «Поклоніння волхвів», Ребрант «Повернення блудного сина» та ін.;

у скульптурі: Мікеланджело «Давид» та «Мойсей», Г. Пінзель «Колона зі статуєю Пречистої Діви Марії» М. Антокольський «Христос перед судом народу» та ін.;

в архітектурі: Мікелоццо палац Медічі-Ріккарді, Брунеллескі Виховний будинок та капела Пацці, Брамонте церква Санта Марія делле Граціє та ін

у літературі: Данте Алігієрі «Божественна комедія»,Д. Мільтон «Загублений рай» та «Повернений рай», а серед українських поетів та письменників це Т. Шевченко «Ісаія. Глава 35», І. Франко «Мойсей» та ін..

Коли письменник хоче, щоб його твір був більш життєвим, то, коли він переосмислює алегорії, то за допомогою біблійних героїв він озвучує сучасні проблеми суспільства своєї епохи.

Біблія як і решта українських книг пройшла довгий шлях. Адже, відомо, що Україна була поділена між кількома державами Російською імперією та Австро-Угорщиною. Більша частина України належала Росії, тому багато законів, які виходили стосувалися всього українського. У 1686 році українську православну церкву було приєднано до російської, а у 1692 українські богословські книги були заборонені. В 1720 р. Петро І забороняє книгодрукування духовної літератури «особливим наріччям» (тобто українською мовою) [Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. - К.: Четверта хвиля, 1997. - С. 168]. Після цього указу ще було багато циркулярів, як забороняли видавати українську книгу, у тому числі й церковну. Заборона стосувалося усього, що носило український характер. Якщо не дотримувалися закону, то це каралося штрафом або тим, що закривалися друкарні. Також з церковного вжитку вилучалися та знищувалися книги українського друку, які замінювалися російськими виданнями, в проповідницькій та педагогічній практиці священиків і викладачів навчальних закладів не допускалося «наріччя» [Історія релігії в Україні: У 10-ти т. // Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. - Т. 3. Православ'я в Україні. - К.: Український центр духовної культури, 1999. - С. 55]. Але це не зламало український національний дух. Так у 1789 році виходить «Енеїда» Івана Котляревського, що засвідчив існування української розмовної мови. Даля з’являються плеяди письменників та поетів, як розвивають та збагачують українську літературу своїми творами: Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш (майбутній перекладач Біблії), Марко Вовчок, І Франко та ін..

Найважчий період для розвитку української літератури припадає у середині 60-х років XIX ст., коли Російський уряд придушує український національний рух рядом указів, що призводить до знищення всього українського як такого. Показом для цього є циркуляр 1863 р. російського міністра внутрішніх справ Валуєва, в якому говорилося, що «не було, нема й бути не може ніякої української мови», а також заборонялися наукові, релігійні та педагогічні публікації українською мовою [Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. - К.: Четверта хвиля, 1997. - С. 224. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. - 3-тє вид. - К.: Либідь, 1993. - С. 351]. Подібним до цього є Емський указ 1876 року, коли заборонялося вивозити й публікувати українські книги, ставити вистави українською мовою, викладати українською.

Потрібно зазначити, що біблійні образи, мотиви, сюжети представлені у творчості багатьох поетів та письменників. Так, біблійна тематика посідає особливе місце у творчості Т. Шевченка: поетичний цикл «Псалми Давидові», «Осії. Глава 14», «Ісая. Глава 35», «Наслідування Єзекіїля. Глава 19», поема «Марія», вірші «Саул», «Пророк». Панас Мирний та Іван Білик написали соціально-психологічний роман «Пропаща сила», яку згодом було перейменовано на «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Друга назва була взята з Біблії, зокрема з Книги Йови (це риторичне запитання означає незадоволення людини важкими умовами її життя). У І. Франка є поема «Мойсей», яка побудована на біблійному сюжеті. П’єса Лесі Українки «У катакомбах» була присвячена історії, коли переслідували перших християн.

Перший переклад Біблії на староукраїнську мову здійснив архімандрит Григорій у 1561 році у монастирі м. Пересопниця, тому її називають Пересопницькою Євангелію. Після прийняття незалежності України кожен Президент присягає на вірність народові, поклавши руку на цю книгу. Сучасною українською мовою Святе Письмо було перекладене Пантелеймоном Кулішем у 1872 році, але так і не була видана, бо згоріла під час пожежі у 1885 у нього на хуторі. Куліш після цього більшу частину переклав, а заввершив переклад Іван Нечуй-Левицький. І у 1903 році у Відні Біблія повністю була видана. У 1930-х роках Іван Огієнко (митрополит Іларіон) переклав Книгу Книг українською. Роботу над нею розпочав ще у 1917 році, проте видана вона була у 1962 .

Біблія — це книга, яку найбільше читають. Загальний її тираж сягає близько 8 млрд. Жодна інша книга у світі не має такий тираж. Зараз Книга Книг перекладена більше, ніж на 2500 мов. Отже, Святе Письмо як було, так і залишається найпопулярнішою книгою у світі.

Біблія на уроках літератури (теорія)

Методика викладання Біблії на уроках української літератури

За програмою Раїси Мовчан Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що Святе Письмо вивчається у 9-му класі, у розділі «Давня українська література», зокрема Українська середньовічна література ХІ—ХV ст.. На вивчення Біблії (фрагменти) надається три години. Протягом уроків діти мають ознайомитися із Святим Письмом (загальні відомості), Біблійні книги в Україні та її переклади, а також з легендами про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі, про Вавилонську вежу, про Мойсея, Десять заповідей, Притча про блудного сина, Притча про сіяча. В старших класах Біблія вивчається у творчості поетів та письменників, які за основу взяли сюжети, теми, образи.

Перед тим, як розробляти урок потрібно звернути увагу на те, що Святе Письмо не тільки релігійна, а й літературна пам’ятка. Письменник В. Шевчук зазначає: «…Біблія як літературна пам’ятка міцно вросла в літератури всіх християнських народів…Вросла вона і в свідомість українського народу»

Книга Книг показує як розвивалося людство, які випробування вона пройшла, а які — ні. Біблія показує моральне вдосконалення людини. Учні також повинні це зрозуміти.

В. Шевчук для кращого ознайомлення дітей з Святим письмом виділив би 4 уроки, на яких учні впізнавали б Біблію з усіх сторін. У своїй статті Н. Білоус узагальнила поради В. Шевчука щодо вивчення Святого Письма на уроках української літератури. Через обмеженість у часі, уроки можна подати блоками-лекціями (Білоус Н. М. Валерій Шевчук про вивчення біблії в школі читанні // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир, 2010. – №20. – С. 312-323):

 Перша блок-лекція: «Біблія – стародавня збірка релігійних та світських творів». Під час цього уроку учні отримують загальні відомості про Святе Письмо: що це збірках релігійних і світських творів, складається з 2 частин, написана 3 мовами і на 3 континентах. Потрібно також наголосити, що Біблія різноманітна за жанрами, а також Її використовують не тільки для релігійних, але і для літературних потреб, що багато сюжетів, тем, образів було використано у літературі та в інших видах мистецтва. Для закріплення вивченого потрібно навести приклади із Святого Письма: «Приповісті Соломонових» (1-2 на вибір), Пісню на Піснями (2,3,4), притчу про Блудного сина. А також дітям потрібно засвоїти, що таке притча.

Друга лекція-блок: «Біблійна міфологія». На цьому уроці про Рай і пекло, про народження Христа, про Богородицю, про апостолів, архангелів. Для узагальнення теми В. Шевчук радить прочитати повість Гната Хоткевича «Авірон»», чи відвідати музеї.

Третя лекція-блок: «Біблія й українська література». Протягом цього уроку учні дізнаються про те як Біблія потрапила на територію Україна, як потім з’являлися переклади. Діти також дізнаються про зв’язок Святого Письма й української літератури:  Данило Заточник у своєму «Слові», у творчості Сковороди, Т. Шевченко («Ісайя, глава 35»), Іван Франко («Смерть Каїна», «Мій Ізмарагд», «З книги пророка Єремії», «Мойсей» тощо), у творах П. Тичини, І. Драча, Л. Костенко, І. Жиленко та інших. Для ілюстрації можна прочитати вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Костенко на біблійні теми.

Четверта лекція-блок: «Біблійна книга псалмів – Псалтир». Учні отримують знання про псалтир. Також діти дізнаються про Соломона та Давида. Псалми, які поети та письменники взяли за основу для своїх творів. Для прикладу, можна прочитати «Давидові псалми» Шевченка чи дати прослухати музику на церковні псалми Д. Боротнянського, П.Чайковського чи Д. Верді.

Щоб закріпити матеріал можна запропонувати учням такі запитання:

1. Що означає слово «Біблія»?

2. Чому Біблію називають Книгою з Книг?

3. Хто здійснив перший переклад Біблії українською мовою?

4. З яких частин складається Біблія?

5. Коли і ким була надруковане повне зібрання біблійних книг для українців?

6. Назвіть найдавніші Апостоли.

7. Назвіть найдавніші Євангелія, що з’явилися в ХІ – ХІІ ст.

8. Подумайте, чому Г. Сковорода назвав Біблію своєю «возлюбленною невѣстою», підкресливши, що саме в духовному шлюбі з Книгою Книг і народилися його найкращі твори.

Учитель методист Сосинської гімназії Чернігівської області Л. Решодько у своїй статті пропонує провести урок позакласного читання, який був би присвячений темі «Образи й сюжети Біблії в українській літературі», а також позакласний захід.

Л. Скуратівський пише про те, що потрібно проводити позакласні та позашкільні заняття, на яких учні могли б більш глибоко усвідомити суть Біблії, а тому вказує на індивідуалізацію уроку. Такі заняття можна провести у формі діалогу між учителем та дітьми. Для цього необхідно поставити проблемне питання чи залучити їх до диспуту. Л. Скуратівський називає такі підтеми занять, як «Роль Ісуса Христа в духовному поступі людства», «Євангеліє — двері у майбутнє», «Діалог «я» і «Ти».

Крім, окремих уроків, які виділяються для того, щоб вивчити Святе Письмо, також є заняття, на яких учні отримують знання, вивчаючи елементи з Біблії: сюжети, образи, мотиви, які запозичуються письменниками чи поетами.

І. Рада у статті «Пренепорочная Благая….» на прикладі образу Божої Матері показує, як потрібно вивчати біблійні образи. Перед уроком діти мають заздалегідь знайти картини, які присвячені Діві Марії, а потім за допомогою них і знань про Матір Божу зробити художній переказ. Майже кожна подія з Її життя відтворена у репродукціях. Варто нагадати, учням про апокриф. Адже, деякі події з життя Марії відсутні у першоджерелах, проте можна знайти їх в апокрифічних джерелах. І. Рада також вказує на те, що під час вивчення біблійних образів не потрібно забувати про словникову роботу, а саме: «… прочитати відповідні рядки про Діву Марію з євангельських текстів і виписати сталі звороти, що перетворилися на крилаті слова». (Українська мова й література в середніх школах…). Далі ці вислови можна прокоментувати, а також ввести в ситуацію, коли б доречно було б використовувати вислови.

У своїй статті «Проблеми добра і зла в творчості письменників» дослідниця О. Месевря пише «Завдання літератури — пробудити людину духовно, а вчителя — донести цю духовність до учнів» (Укр. літ. в загальноосвіт. школі). При вивченні філософських питань, таких як: проблема добра у зла у творах письменників можна і потрібно використовувати цитати із Біблії. Це допоможе не тільки зрозуміти твір, але й популяризувати Святе Письмо серед учнів.

Наприклад, І. Карпенко-Карий у своїй п’єсі «Хазяїн» показує, що фізичний і моральний крах Пузиря був спричинений його зажерливістю і жадобою. Саме ці дві риси занапастили душу героя.

При вивченні цього твору можна використати цитату з Біблії: «Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу занапастить» (Матвій 16:26).

До суспільного зла відноситься й егоїзм. Саме через егоїзм Мотря виколює око Марусі, ображає батька, але навіть Лаврін і Мелашка не можуть протистояти злу. Матвій 15:4:18: «Бо Бог заповів: «Шануй батька і матір» — так про це написано у Святому Письмі.

Поряд із злом у творах письменників присутнє й добро. Таким є образ Мавки у творі «Лісова пісня» Лесі Українки. Незважаючи на те, що вона була зраджена Лукашем, вона повертає Лукашеві людську подобу. Можна використати такий вислів із Біблії: «Глядіть, щоб ніхто нікому не відповідав злом на зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх» (Друге послання св. Апостола Павла до солунян 5:15).

Письменники часто звертаються до ремінісценції якоїсь події із Біблії, тому є чимало уроків, на яких твір розглядається крізь призму Святого Письма.

Заслужений учитель України О. Демчук у своїй статті «Іван Франко і Біблія» наводить приклад двох уроків для вивчення поеми «Мойсей» Івана Франка не лише у контексті твору, а й у зв’язку з самим письменником. Так, темою першого уроку є «Біблія у житті та творчості Івана Франка». Під час цього заняття діти дізнаються про те, коли зацікавився письменник Святим Письмом, а також про праці, у яких висвітлені його роботи над Біблією. Учні дізнаються протягом року, що результатом суперництва між Корнилом Устияновичем та Іваном Франком стає поема «Мойсей». У цій боротьбі між письменниками переможцем виходить Франко.

Отже, вже на цьому занятті учні вже починають ознайомлюватися із твором і можуть знайти певні зв’язки між письменником та його зацікавленістю Біблією.

Темою другого уроку є «Ствердження ідеї сильної особистості, життєвого прагнення до високого ідеалу — лейтмотив поеми «Мойсей»». Протягом цього заняття учні розглянуть цю поему і, використовуючи різни види аналізів намагатимуться зрозуміти, як Іван Франко переосмислив біблійні події у контексті доби, у якій він жив.

Отже, викладати Біблію на уроках літератури можна не лише протягом трьох годин, які відведені за програмою, а й інших занять, де піднімаються філософські проблеми, чи де письменник, чи поет переосмислює біблійний сюжет, мотив чи образ у своєму творі.

Картинки з Біблії

Конспект уроку

Конспект уроку

9 клас                                           №                                   Дата

Давня література XI-XIV ст. Перекладна література. 

Біблія – Книга Книг

Мета:
навчальна: ознайомити учнів давньою літературою XI-XVIII ст., та її розвитком, визначити роль Біблії в житті українського народу, розкрити загальну характеристику Біблії як Книги Книг;
розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, критичного мислення, пам’ять;
виховна: виховувати повагу та любов до літератур інших народів, зокрема Стародавнього Сходу, як одну нерозривно важливої частини української культури.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи й прийоми: робота з епіграфом, кросоврорд, бесіда за запитаннями, вступне слово вчителя, художня розповідь, робота з підручником, бліц-опитування, робота в групах, гра «Вірю – не вірю», слово вчителя, незакінчене речення.
Обладнання: підручник з української літератури, Біблія, картини Мікеланджело (фреска «Страшний суд», статуя «Мойсей»), «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі.
Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво.
ТЛ: давня література
Література до уроку:
1. Білоус П. В. Історія української літератури ХІ – ХVІІІ ст.: Навчальний посібник. / Петро Білоус – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 424 с.
2. Куценко Л. Час вчитися любити : Біблія на уроках літератури : Навч. посібник / Леонід Куценко – Кіровоград : Степова Еллада, 1999 . – 55 с.
Епіграф.   «Біблія - це найкращий дар, даний Богом людині. Через цю книгу Спаситель світу повідомив всі блага. Без неї ми не могли б розпізнати правду від брехні» (Президент Америки Аврам Лінкольн)
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності.
1. Оголошення теми й мети уроку.
2. Робота з епіграфом.
3. Кросворд.
1) Хто створив світ?
2) Як звати українського святого, сина князя Володимира, який був убитий своїм братом Борисом?
3)  Паплюження, зневажання бога, віри або взагалі того, що належить до релігії.
4) «Отче наш» – …..
5) Як звали земну матір Ісуса Христа?
6) Хто явився Богородиці і сповістив, що вона чекає на дитину?
                        Б О Г
                  Г Л І Б
                      Б О Г О Х У Л Ь С Т В О
               М О Л И Т В А
         М  А  Р  І Я
                      Я Н Г О Л
II. Актуалізація ЗУН
1. Бесіда за запитаннями
1) Що для вас книга?
2) Чому книгу вважають джерелом знань?
3) Чи вивчали ви щось із давньої літератури у попередніх класах? (Так, «Слово о полку Ігоревім)
4) Що саме ви знаєте про цю пам’ятку? (Героїчна поема кінця XII ст, відкрив оригінал твору Олексій Мусін-Пушкін, але сам оригінал не зберігся)
5) Пригадайте історію хрещення Русі? Як цю подію сприйняв український народ?
6) Яка різниця між християнством і язичництвом?
7) Як ви ставитеся до релігії?
8) Що ви знаєте про Біблію?
III. Формування нових знань і способів дії
1. Вступне слово вчителя.
Давня українська література охоплює період з XI-XIV ст. Письменники цього періоду охоплювали найважливіші події своєї епохи і втілювали їх у своїх творах. Імена деяких творців цього часу залишилися невідомими, хоча більшість все-таки нам знайомі. Усі вони зробили вагомий вклад в розвиток української літератури.
2. Художня розповідь.
Давня література – це література, яка охоплює період з XI-XVIII ст., яка писалася різними мовами.
До найдавніших датованих пам’яток української книжності належать:
1) Остромирове Євангеліє, переписане київським дияконом Григорієм для новгородського боярина Остромира у 1056—1057 рр. Тут письмово відтворено старослов’янською (староболгарською) мовою Євангеліє від Іоанна;
2) Ізборник (збірник) Святослава 1073 року («Збірник від багатьох отців: виклади незрозумілих слів у Євангелії й Апостолі та в інших книгах, складені коротко на пам’ять і на готову відповідь»), який є своєрідним підручником християнської візантійської ученості. Існує гіпотеза, що він був привезений із Болгарії, де його переклали із грецької мови, і подарований чернігівському князю Святославу Ярославичу;
3)  Ізборник (збірник) Святослава 1076 року, який також має болгарське походження і містить матеріали релігійно-дидактичного характеру (короткі виклади Святого Письма, молитви, повчання, афоризми, церковні правила тощо).
Ці писемні пам’ятки засвідчують зародження української літератури приблизно в середині ХІ ст.
Періодизація давньої української літератури:
І період – доба монументального стилю, що охоплює ХІ-ХІІ ст.. Традиційно у підручниках ця епоха називається періодом Київської Русі. Вона принесла українській літературі такі визначні пам’ятки, як «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
ІІ період – ХІІІ-сер. ХV ст. Літературна творчість побутувала в жанрах, зафіксованих ще в попередню епоху, проте відбувалося їх олітературнення. Продовжує побутувати літописання Київський літопис. Це був час також рукописних збірників, які вбирали в себе пам’ятки Київської Русі-України, зберігаючи їх від знищення. До цього періоду належить Києво-Печерський патерик, «Слово о полку Ігоревім».
ІІІ період – український ренесанс (сер.ХV – кін. ХVІ ст.). Впроваджується латиномовна та польськомовна література, виходять перші друковані книжки. Представниками були Ю.Дрогобич, П.Русин, Себастіан Кльонович, П. Скарга. Їх творчість визначала культурну переорієнтацію України на Європу і сприяла її виходові з консервативної ізольованості. Більшість літературознавців відносять до цього періоду і деякі зразки полемічної прози;
ІV період – українське бароко (кін. ХVІ – ХVІІІ ст.). У цей час спостерігається культурний спалах, який приніс в українську літературу багато нового, наприклад, шкільну драму, україномовні вірші, модифікуються традиційні жанри – ораторська проза та літописання. Невід’ємною сторінкою українського бароко була творчість Г.Сковороди.
Давній українській літературі властиві жанри: літописи, повчання, слова та ін.
3. Робота з підручником (запис того чого не сказав учитель)
4. Бліц-опитування
1) Що таке давня українська література.
2) Який період вона охоплює?
3) Із скількох періодів вона складається?
4) У якому періоді відбувся культурний спалах?
5) Які жанри відносяться до цього періоду літератури?
6) Які найдавніші пам’ятки цього періоду ви знаєте?
5. Художня розповідь
Біблія (грецьк. – книги) – священна книга іудаїзму та християнства. Відповідно іудеї сповідують Старий Заповіт, а християни – Новий і Старий Заповіт. Але протягом уроку ми її розглядатимемо як найдавнішу літературну пам’ятку. (Показ Біблії)
Біблія творилася протягом 1,500 років, починаючи з XII ст. до н.е. Вона писалася у різних місцях і в різний час, точна кількість авторів невідома. Створювалася вона 3 мовами: давньоєврейською, арамейською, грецькою.
На території України вона з’явилася із хрещенням Русі у 988 році. Спочатку поширювалася окремими книгами, найдавнішою пам’яткою є Остромирове Євангелія (1056-1067). У 1581 році з’являється Острозька Біблія, а повний текст Святого Письма з’явився у 1758 році в друкарні Києво-Печерської лаври.
Святе Письмо складається з 2 частин – Старого і Нового Заповіту. Старий Заповіт складається з 50 книг. Вона містить:
1. літописно-розповідні книги (Буття, Вихід та ін.);
2. художні книги (Псалтир, Пісня Пісень та ін.).
З літературного погляду найцікавішими з Біблії є фрагменти про створення світу за 7 днів, про появу перших людей (Адама та Єви), про Ноя та всесвітні потоп (ковчег), про Мойсея та виведення євреїв з Єгипту (блукання 40 років у пустелі).
Новий Заповіт складається з 4 Євангелій від Матвія, Марка, Луки, Іоана. У цій частині Біблії є також історичні твори, послання.
Новий Заповіт починається з народження Ісуса Христа. Далі розповідається про Його діяння, про смерть та воскресіння. Отже, в основі поділу Біблії лежить народження Спасителя. Завершується Книга Книг пророцтвом від Іоанна (Апокаліпсис), у якому розповідається, що на землі пануватиме Антихрист, але його влада триматиметься недовго, бо згодом прийде Боже царство, яке його переможе.
Хоча Біблія багата на різноманітні жанри, проте потрібно пам’ятати, що мова йде про головну книгу усіх християн. У кожній книзі закладено ідею спасіння душі через моральне самовдосконалення людини.
Чимало митців використовували біблійні образи, мотиви, сюжети у своїй діяльності. Так, наприклад, Мікеланджело (фреска «Страшний суд», статуя «Мойсей»), «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі (показ фото картин цих шедеврів). В українській літературі також є чимало поетів та письменників, які у своїх творах відобразили що-небудь із Біблії, наприклад, Т. Шевченко «Ісаія. Глава 35», Франко «Мойсей», «Сікстинська Мадонна» та ін..
IV. Застосування знань і формування умінь.
1. Робота у групах (клас ділиться на 5 підгруп і кожна з них складає по 3 питання іншій команді стосовно Біблії, при цьому діти мають зазначити правильну відповідь на своє питання).
2. Гра «Вірю – не вірю»
1) Біблія складається з 2 частин. (Вірю).
2) Старий Заповіт сповідують іудеї та християни. (Не вірю)
3) Святе Письмо писали на 5 мовах. (Не вірю)
4) У 1581 році була надрукована Острозька Біблія. (Вірю)
5) Старий Заповіт містить літописно-розповідні та художні книги. (Вірю)
6) Найцікавішими фрагментами з Нового Заповіту є створення світу за 7 днів, поява перших людей, всесвітній потоп. (Не вірю)
7) Ідею спасіння душі закладено не у кожній книзі. (Не вірю)
8) В основі поділу Біблії на 2 частини лежить смерть Ісуса Христа. (Не вірю)
9) Т. Шевченко та І. Франко відтворювали із Святого Письма який-небудь фрагмент чи образ у творах (Вірю).
V. Підсумок урок
1. Слово вчителя
Протягом уроку ви дізналися про давню літературу, її розвиток. Ознайомилися із Біблією як із Книгою Книг. Отримали відомості про її структуру, про те що вона відтворювалася різними митцями у своїх шедеврах.
2. Незакінчене речення
1)  Я дізналася про…
2) Я отримала нові знання про…
3) Мені хотілося б почути про…
4) Мені сподобалося / не сподобалося ….
VI. Оцінювання.
VII. Домашнє завдання
1) Вивчити матеріал уроку. Законспектувати у зошит з книжки, те що не було сказано на уроці.
2) Знайти визначання понять літописи, повчання, слова.
3) Написати міні-твір на тему «Мій шлях самовдосконалення» (10-12 речень).