Біблія на уроках літератури (теорія)

Методика викладання Біблії на уроках української літератури

За програмою Раїси Мовчан Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що Святе Письмо вивчається у 9-му класі, у розділі «Давня українська література», зокрема Українська середньовічна література ХІ—ХV ст.. На вивчення Біблії (фрагменти) надається три години. Протягом уроків діти мають ознайомитися із Святим Письмом (загальні відомості), Біблійні книги в Україні та її переклади, а також з легендами про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі, про Вавилонську вежу, про Мойсея, Десять заповідей, Притча про блудного сина, Притча про сіяча. В старших класах Біблія вивчається у творчості поетів та письменників, які за основу взяли сюжети, теми, образи.

Перед тим, як розробляти урок потрібно звернути увагу на те, що Святе Письмо не тільки релігійна, а й літературна пам’ятка. Письменник В. Шевчук зазначає: «…Біблія як літературна пам’ятка міцно вросла в літератури всіх християнських народів…Вросла вона і в свідомість українського народу»

Книга Книг показує як розвивалося людство, які випробування вона пройшла, а які — ні. Біблія показує моральне вдосконалення людини. Учні також повинні це зрозуміти.

В. Шевчук для кращого ознайомлення дітей з Святим письмом виділив би 4 уроки, на яких учні впізнавали б Біблію з усіх сторін. У своїй статті Н. Білоус узагальнила поради В. Шевчука щодо вивчення Святого Письма на уроках української літератури. Через обмеженість у часі, уроки можна подати блоками-лекціями (Білоус Н. М. Валерій Шевчук про вивчення біблії в школі читанні // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир, 2010. – №20. – С. 312-323):

 Перша блок-лекція: «Біблія – стародавня збірка релігійних та світських творів». Під час цього уроку учні отримують загальні відомості про Святе Письмо: що це збірках релігійних і світських творів, складається з 2 частин, написана 3 мовами і на 3 континентах. Потрібно також наголосити, що Біблія різноманітна за жанрами, а також Її використовують не тільки для релігійних, але і для літературних потреб, що багато сюжетів, тем, образів було використано у літературі та в інших видах мистецтва. Для закріплення вивченого потрібно навести приклади із Святого Письма: «Приповісті Соломонових» (1-2 на вибір), Пісню на Піснями (2,3,4), притчу про Блудного сина. А також дітям потрібно засвоїти, що таке притча.

Друга лекція-блок: «Біблійна міфологія». На цьому уроці про Рай і пекло, про народження Христа, про Богородицю, про апостолів, архангелів. Для узагальнення теми В. Шевчук радить прочитати повість Гната Хоткевича «Авірон»», чи відвідати музеї.

Третя лекція-блок: «Біблія й українська література». Протягом цього уроку учні дізнаються про те як Біблія потрапила на територію Україна, як потім з’являлися переклади. Діти також дізнаються про зв’язок Святого Письма й української літератури:  Данило Заточник у своєму «Слові», у творчості Сковороди, Т. Шевченко («Ісайя, глава 35»), Іван Франко («Смерть Каїна», «Мій Ізмарагд», «З книги пророка Єремії», «Мойсей» тощо), у творах П. Тичини, І. Драча, Л. Костенко, І. Жиленко та інших. Для ілюстрації можна прочитати вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Костенко на біблійні теми.

Четверта лекція-блок: «Біблійна книга псалмів – Псалтир». Учні отримують знання про псалтир. Також діти дізнаються про Соломона та Давида. Псалми, які поети та письменники взяли за основу для своїх творів. Для прикладу, можна прочитати «Давидові псалми» Шевченка чи дати прослухати музику на церковні псалми Д. Боротнянського, П.Чайковського чи Д. Верді.

Щоб закріпити матеріал можна запропонувати учням такі запитання:

1. Що означає слово «Біблія»?

2. Чому Біблію називають Книгою з Книг?

3. Хто здійснив перший переклад Біблії українською мовою?

4. З яких частин складається Біблія?

5. Коли і ким була надруковане повне зібрання біблійних книг для українців?

6. Назвіть найдавніші Апостоли.

7. Назвіть найдавніші Євангелія, що з’явилися в ХІ – ХІІ ст.

8. Подумайте, чому Г. Сковорода назвав Біблію своєю «возлюбленною невѣстою», підкресливши, що саме в духовному шлюбі з Книгою Книг і народилися його найкращі твори.

Учитель методист Сосинської гімназії Чернігівської області Л. Решодько у своїй статті пропонує провести урок позакласного читання, який був би присвячений темі «Образи й сюжети Біблії в українській літературі», а також позакласний захід.

Л. Скуратівський пише про те, що потрібно проводити позакласні та позашкільні заняття, на яких учні могли б більш глибоко усвідомити суть Біблії, а тому вказує на індивідуалізацію уроку. Такі заняття можна провести у формі діалогу між учителем та дітьми. Для цього необхідно поставити проблемне питання чи залучити їх до диспуту. Л. Скуратівський називає такі підтеми занять, як «Роль Ісуса Христа в духовному поступі людства», «Євангеліє — двері у майбутнє», «Діалог «я» і «Ти».

Крім, окремих уроків, які виділяються для того, щоб вивчити Святе Письмо, також є заняття, на яких учні отримують знання, вивчаючи елементи з Біблії: сюжети, образи, мотиви, які запозичуються письменниками чи поетами.

І. Рада у статті «Пренепорочная Благая….» на прикладі образу Божої Матері показує, як потрібно вивчати біблійні образи. Перед уроком діти мають заздалегідь знайти картини, які присвячені Діві Марії, а потім за допомогою них і знань про Матір Божу зробити художній переказ. Майже кожна подія з Її життя відтворена у репродукціях. Варто нагадати, учням про апокриф. Адже, деякі події з життя Марії відсутні у першоджерелах, проте можна знайти їх в апокрифічних джерелах. І. Рада також вказує на те, що під час вивчення біблійних образів не потрібно забувати про словникову роботу, а саме: «… прочитати відповідні рядки про Діву Марію з євангельських текстів і виписати сталі звороти, що перетворилися на крилаті слова». (Українська мова й література в середніх школах…). Далі ці вислови можна прокоментувати, а також ввести в ситуацію, коли б доречно було б використовувати вислови.

У своїй статті «Проблеми добра і зла в творчості письменників» дослідниця О. Месевря пише «Завдання літератури — пробудити людину духовно, а вчителя — донести цю духовність до учнів» (Укр. літ. в загальноосвіт. школі). При вивченні філософських питань, таких як: проблема добра у зла у творах письменників можна і потрібно використовувати цитати із Біблії. Це допоможе не тільки зрозуміти твір, але й популяризувати Святе Письмо серед учнів.

Наприклад, І. Карпенко-Карий у своїй п’єсі «Хазяїн» показує, що фізичний і моральний крах Пузиря був спричинений його зажерливістю і жадобою. Саме ці дві риси занапастили душу героя.

При вивченні цього твору можна використати цитату з Біблії: «Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу занапастить» (Матвій 16:26).

До суспільного зла відноситься й егоїзм. Саме через егоїзм Мотря виколює око Марусі, ображає батька, але навіть Лаврін і Мелашка не можуть протистояти злу. Матвій 15:4:18: «Бо Бог заповів: «Шануй батька і матір» — так про це написано у Святому Письмі.

Поряд із злом у творах письменників присутнє й добро. Таким є образ Мавки у творі «Лісова пісня» Лесі Українки. Незважаючи на те, що вона була зраджена Лукашем, вона повертає Лукашеві людську подобу. Можна використати такий вислів із Біблії: «Глядіть, щоб ніхто нікому не відповідав злом на зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх» (Друге послання св. Апостола Павла до солунян 5:15).

Письменники часто звертаються до ремінісценції якоїсь події із Біблії, тому є чимало уроків, на яких твір розглядається крізь призму Святого Письма.

Заслужений учитель України О. Демчук у своїй статті «Іван Франко і Біблія» наводить приклад двох уроків для вивчення поеми «Мойсей» Івана Франка не лише у контексті твору, а й у зв’язку з самим письменником. Так, темою першого уроку є «Біблія у житті та творчості Івана Франка». Під час цього заняття діти дізнаються про те, коли зацікавився письменник Святим Письмом, а також про праці, у яких висвітлені його роботи над Біблією. Учні дізнаються протягом року, що результатом суперництва між Корнилом Устияновичем та Іваном Франком стає поема «Мойсей». У цій боротьбі між письменниками переможцем виходить Франко.

Отже, вже на цьому занятті учні вже починають ознайомлюватися із твором і можуть знайти певні зв’язки між письменником та його зацікавленістю Біблією.

Темою другого уроку є «Ствердження ідеї сильної особистості, життєвого прагнення до високого ідеалу — лейтмотив поеми «Мойсей»». Протягом цього заняття учні розглянуть цю поему і, використовуючи різни види аналізів намагатимуться зрозуміти, як Іван Франко переосмислив біблійні події у контексті доби, у якій він жив.

Отже, викладати Біблію на уроках літератури можна не лише протягом трьох годин, які відведені за програмою, а й інших занять, де піднімаються філософські проблеми, чи де письменник, чи поет переосмислює біблійний сюжет, мотив чи образ у своєму творі.